В номері: 2012 №18 від 30 Квітень, 2012

Дмитро Галат, директор Черкаського політехнічного технікуму:
На сьогодні роботодавці проявляють себе як перебірливі. Усі приватні підприємці, роботодавці не розуміють того, що спеціаліста так просто навчити неможливо. Людина навчається, а прийшовши на виробництво з певною базою знань, прагне, аби їх розвивали. Та, враховуючи конкуренцію, цього молодого спеціаліста просто «з'їдять».
Три роки після закінчення студентом нашого закладу ми відслідковуємо його долю. Ми до цього часу виконуємо Постанову Кабміну від 1996 року. Наш випускник має статус молодшого спеціаліста, якого повинні забезпечити квартирою, роботою на державних підприємствах. Але де ж ті державні підприємства? Тому зараз міністерство ставить перед нами завдання, аби ми сприяли працевлаштуванню. Але є інший бік – раз він не пішов працювати на державне підприємство, нехай повертає державі гроші за те, що його вчили. Водночас усіх, хто навчався за держзамовленням, ми працевлаштовуємо. Хоча би формально, адже часто випускник відмовляється від місця роботи, яке пропонуємо ми, або продовжує навчатися за скороченим терміном. Перед початком переддипломної практики ми укладаємо договори з таким розрахунком, що, коли студент перебуває на останній переддипломній практиці, а дехто на першій, виробничій практиці, після третього курсу ми даємо йому робітничу професію і він може працювати на оплачуваних робочих місцях.
Ми наполягаємо на тому, що, якщо ти хочеш працювати за спеціальністю, після закінчення технікуму ти повинен або продовжувати навчання за цією ж спеціальністю, або все ж працевлаштуватися, аби не втратити кваліфікацію. На сьогодні у нашому закладі дев'ять спеціальностей (і навіть економічні, яких у нас по мінімуму) зорієнтовані на виробництво. Аби на належному рівні готувати випускників, ми проводимо в технікумі майстер-класи. Так, наші випускники Андрій Петренко, Віталій Дикий, які нині є провідними фахівцями і в Черкасах, і в Кіровограді, і в Києві, тепер передають свій досвід через майстер-класи нашим студентам.
Інше питання – стандарти освіти. Якщо раніше їх розробляли освітяни, то рамки кваліфікації, а це ті самі стандарти освіти, розроблятимуться за участю роботодавців, виробничників. Але знову ж питання: хто це оплатить?
Нині ми розглядаємо такий варіант, як дистанційне навчання, аби студент міг і вчитися, і працювати. Ми підтримуємо ЗНО випускників технікуму, тобто рейтингову оцінку, із залученням роботодавців. Хто краще навчався, той отримує кращу роботу».